Мигдаль звичайний. Дозріває в липні - серпні. Плід - яйцеподібна, стисла, сухувата кістянка з сухим околоплодником, і великим їстівним, солодким чи гірким насінням. ПАМ'ЯТАЙТЕ, ПЛОДИ ГІРКОГО МИГДАЛЮ ДУЖЕ ОТРУЙНІ І ПОТРІБНО ВМІТИ ВІДРІЗНЯТИ ЇХ!
Вживання 30-40 зерен гіркого мигдалю можуть викликати важке отруєння. При цьому спостерігається посилене слиновиділення, нудота, блювання, головний біль, діка, сповільнення пульсу, розширення зіниць, слабкість, судоми, а в тяжких випадках - зупинка дихання з летальним наслідком. Насіння солодкого мигдалю приємні, маслянисто-солодкуваті на смак і не мають запаху. Насіння гіркого мають гіркий присмак, але теж без запаху. Але якщо їх стовкти з водою, то з'являється характерний запах синильної кислоти і ефірної олії гіркого мигдалю - бензальдегіду. Незрілі плоди гіркого мигдалю не мають гіркоти, однак небезпечні так само, як і зрілі. Ядра мигдалю застосовують при анемії (змішані з цукром), цукровому діабеті, бронхіальній астмі, безсонні, мігрені, судомах і як ефективний протикашльовий засіб. Відпочинок в Криму.
Ядра застосовують при болях у шлунку, виразці шлунка і 12-палої кишки, гастритах, ниркових коліках та утрудненому сечовипусканні. Якщо з'їсти 10 зерен мигдалю і запити водою пропадає сама сильна печія. Ядра використовують при кривавому кашлі і укусах скаженої собаки. Кашка товченого мигдалю, змішана зі свіжим молоком, застосовується для щоденного змазування голови при загальному і дифузному облисінні. Нею рекомендується змащувати ділянки шкіри, уражені фурункульозом. Курс лікування - 1 місяць.
|